Кабінет психолога

Кабінет психолога

Вас вітає психолог Степанюк Лілія Сергіївна. На даній сторінці Ви можете ознайомитися із звітом за посиланням, графіком роботи та психологічними вправами. 

Звіт психолога

Графік роботи практичного психолога, соціального педагога

МЕТОДИКА "СХОДИНКИ" ДЛЯ БАТЬКІВ

Методика спрямована на дослідження дитячо-батьківських стосунків. Вона допомагає мамам та татам подивитись на дитину та її риси під іншим кутом, а саме як наслідок свого (батьківського впливу).

Ми її активно використовуємо у тренінгах для батьків. І з досвіду можемо сказати – що батьки відчувають надзвичайні зміни у сприйнятті рис своєї дитини і дивляться на неї по-іншому.

Отже, завдання полягає у тому, що батькам роздається бланк (який ви можете скачати і роздрукувати) і озвучується інструкція “Якою Ви бачите свою дитину в майбутньому, виділіть 5 ознак (не обов’язково лише позитивні риси можна вказувати). Потім оберіть одну рису з якою хочете попрацювати детальніше і напишіть її вгорі Сходинок, які зображені на бланку. На сходинках які ведуть вгору напишіть ваші дії, які стимулюють розвиток даної риси, а на сходинках, які ведуть вниз – дії, що стимулюють розвиток протилежної риси”.

На виконання завдання дається 5-10 хвилин. Потім результати обговорюються в колі. Важливо, що батьки діляться досвідом та знаходять підтримку та відповіді на запитання один у одного і в психолога.

ВПРАВА "ОБОВ’ЯЗКИ"

Інструкція: візьміть аркуш паперу та олівець і напишіть відповідь на наступне питання: “У чому полягають мої обов’язки по відношенню до дитини?” Дається час 3-5 хвилин.
Тепер напишіть відповідь на таке питання: “У чому полягають обов’язки дитини по відношенню до мене?”

Коли ви дасте відповідь на обидва питання, порівняйте відповіді. Вийшла у вас свого роду вулиця з двостороннім рухом, так що ви і ваша дитина зобов’язані по відношенню один до одного приблизно рівним чином? Або ж ця вулиця виявилася з одностороннім рухом? Якщо це так, то чи відома вам хоча б одна причина, чому так “повинно” бути?

Тепер подивіться, чи підходить вам такого роду положення: “Я нічого не винна моїй дитині. Моя дитина нічого не винна мені. Кожен з нас – вільна людина, здатна розпоряджатися своїм власним життям і вільна робити для іншого те, що вона хоче робити” .
Перевірте також, наскільки підходить для вас такого роду ідея: “Я не повинна присвячувати всю (всього) себе кому-небудь ще. Я в боргу насамперед перед самою собою”.

"ЗОНА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ"

Хочу поділитися з вами дуже простою і водночас дуже ресурсною вправою, якою я користуюсь на тренінгах для батьків.

Її можна використовувати як на початку групової роботи, так і в середині, і вкінці.

Суть полягає в тому, щоб на аркуші паперу написати список імен людей за якими ви, як батьки, відчуваєте відповідальність. Кількість необмежена. Це мають бути люди про яких ви постійно піклуєтесь, переймаєтесь їхніми проблемами, постійно думаєте про них і намагаєтесь при нагоді зробити їхнє життя якомога кращим.

У всіх людей ці списки різні. В когось довші, в когось коротші. На цьому етапі можна виразити та обговорити почуття людей, історії про те як їм живеться з таким “тягарем” (а для когось це зовсім не “тягар”, а сенс життя).

Наступний етап – задати запитання “Чи включили ви в цей список себе?”

Дана тренінгова вправа направлена на те, щоб якщо не полюбити, то хоча б звернути увагу на себе. Якщо ми, батьки, будемо залишати час на свої потреби, любити себе, насолоджуватись життям, то станемо набагато щасливішими, зменшиться роздратування, що звичайно выдобразиться на стилі та якості виховання наших дітей!

З досвіду можу сказати, що більшість учасників тренінгу зазвичай не вказує себе, але є такі, які не забувають про себе, що дуже радує. В мене був цікавий випадок – весь тренінг одна прекрасна жінка піклувалася про себе: то їй дує і вона пересяде, то стало прохолодно і одягнеться, то ляже, то сяде, щоб було зручніше. У висновку серед всіх учасників лише вона вказала себе в списку в цій вправі.